Aдвoкaт Рівне послуги адвоката м.Рівне

 

Щодо повернення речей та документів особі, у якої вони були вилучені слідчим у кримінальному провадженні




Увага, у зв'язку із внесенням наприкінці 2015 року змін в КПК України щодо положень, які регламентують вилучення слідчим та повернення майна, цю статтю читайте із урахуванням викладеного у нижченаведеній статті, розміщеній також на цьому сайті, у розділі "Корисне" (для перегляду/переходу натисність на її назву, зображену синім кольором):

 

"Як повернути майно вилучене слідчим при обшуку, огляду чи затриманні особи (как вернуть имущество изъятое следователем при обыске, осмотре или задержании)"

 

В значній кількості випадків виявлення події злочину однією із найперших слідчих дій є огляд, в ході якого з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення злочину, оглядаються місцевість де трапилась така подія, приміщення, речі та документи які містять сліди злочину або іншим чином мають значення для його розслідування.

Під час цієї слідчої дії нерідко відбувається вилучення слідчим різноманітних речей та документів, які мають значення для кримінального провадження: транспортних засобів, комп’ютерної техніки, різноманітних документів, тощо.

З метою максимально повного одержання інформації про обставини вчинення злочину, слідчим вилучається майно не лише в особи, яка, наприклад, затримана за підозрою у вчиненні злочину, або підозрюється у його вчиненні, а й в інших осіб.

На момент проведення цієї слідчої дії часто ще невідома особа, яка скоїла злочин (наприклад, у справах про ДТП, де це питання з’ясовується лише після проведення відповідних судових експертих).

Поширеним є і такі випадки, коли сліди злочину збереглися на речах осіб, які є свідками в цьому конкретному кримінальному провадженні, тому з метою розкриття злочину і виявлення особи, яка його вчинила, слідчим вилучаються речі, що містять таку інформацію.

Впродовж багатьох років під час дії Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року питання повернення вилучених слідчим за цих обставин речей до вирішення кримінальної справи судом було «непростим», оскільки таке вилучене майно зберігалося як речові докази, а за час слідства та судового провадження могло пройти кілька років.

Сьогодні, у зв’язку з набранням 20 листопада 2012 року чинності Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), прийнятим Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, правовий механізм повернення вилучено слідчим майна і захисту прав особи у випадку нездійснення цих дій слід оцінити як ефективний.

Так, згідно ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Згідно ч.4 ст.237 КПК України особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Згідно ч.7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. 

Відповідно до п.4 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої 27.08.2010 спільним наказом №51/401/649/471/23/125, до вилучених з обігу належать: предмети, придбання і використання яких  здійснюється  за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України; предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством; документи, визначені законодавством та іншими нормативними актами.

До таких речей, для прикладу, можна віднести вогнепальну зброю, наркотичні засоби, тощо.

Усі ж оборотоздатні речі, які є предметом вільного обігу і можуть бути предметом правочинів, у тому числі транспортні засоби, оргтехніка, речі звичайного домашнього вжитку, тощо не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Тому, якщо ж слідчий при огляду всеж в силу певних обставин вилучив таке майно, то, як показано вище, за змістом ч.7 ст.237 КПК України таке вилучене майно вважається тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, яке підлягає арешту;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;

4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали.

Відовідно до ч.6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Отже, якщо слідчий, прокурор не звернувся на наступний робочий день після вилучення цього майна із зазначеним клопотання до суду про його арешт, то таке майно негайно має бути повернуто особі.

При цьому, слід зазначити про таку важливу обставину.

Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Отже, питання щодо арешту майна і звернення до слідчого судді із таким клопотанням може бути поставлене лише щодо осіб, які зазначені в статті 170 КПК України.

На підставі наведено, вбачається, що коли оборотоздатні речі чи документи при огляді були вилучені слідчим не в особи, яка зазначена в ст.170 КПК України, то правових підстав для звернення із клопотанням про його арешт немає, а тому вилучене майно має бути повернуто особі.

Відповідно до змісту ч.7 ст.236 КПК України зазначене правило стосується і щодо речей та документів, які були вилучені слідчим при обшуку житла чи іншого володіння особи, однак не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.



Обновлен 19 ноя 2018. Создан 25 мая 2013



 
Free counters!