Aдвoкaт Рівне послуги адвоката м.Рівне

 

Відзив на позовну заяву - приклад складення відзиву у цивільному процесі згідно ст.178 ЦПК

наведено приклад складення відзиву на позовну заяву банку у цивільному процесі



 

 


______________ суд

Рівненської області

/адреса/

 

суддя:

прізвище та ініціали

 

у справі:

№ ___________  за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до _____________ про стягнення заборгованості

 

відповідач:

прізвище, ім'я та по батькові

індекс, Рівненська область, м. _________, вул.____________, буд. __, кв. реєстраційний номер облікової картки платника податків – ______________

тел. _____________________

 

Відзив

на позовну заяву

 

Ознайомившись із позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до мене про стягнення заборгованості, зазначаю, що я повністю не визнаю пред’явлені позовні вимоги, заперечую проти задоволення цього позову, та вважаю, що цей позов не може бути задоволений судом виходячи з наступного.

1. Так, як чітко зазначено в останньому абзаці на стор.3 позовної заяви, та що узгоджується із відомостями на останньоу аркуші розрахунку заборгованості, моя  заборгованість за кредитом, на переконання позивача,  становить 32 247 грн. 57 коп., яка складається із:

- 824 грн. 81 коп. – тіло кредиту;

- 16 049 грн. 21 коп. – нараховані відсотки за користування кредитом;

- 10 361 грн. 76 коп. – нарахована пеня;

- 011 грн. 79 коп. – суми штрафів.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, за змістом наданих позивачем Умов та правил надання банківських послуг та відповідно норм ч.1 ст.1054 ЦК України ПРОЦЕНТИ НАРАХОВУЮТЬСЯ НА ТІЛО КРЕДИТУ (НА СУМУ ПОЗИКИ, ЯКОЮ КОРИСТУЄТЬСЯ ПОЗИЧАЛЬНИК), ІНШОГО ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ НЕМАЄ.

Причому, згідно із Умовами та правилими надання банківських послуг такі відсотки (відсоткова ставка) є річними.

ПОЗИВАЧ САМ ВКАЗАВ У ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ НА СТОР.3, ЩО НЕСПЛАЧЕНА МНОЮ СУМА КРЕДИТУ (ТОБТО ВЛАСНЕ СУМА ПОЗИКИ) СТАНОВИТЬ 3824 грн. 81 коп.

Іншої чіткої суми, відмінної від цієї, із представлених позивачем розрахунків невбачається і іншої суми тіла кредиту прямо у розрахунках немає.

Згідно наданого позивачем разом із позовною заявою розрахунку заборгованості, позивач нараховував (застосовував ставку) спочатку (із травня 2014 р.) заявленого періоду 27,60 % річних,  потім (із 01.09.2014 р.) – 32,40 % річних, а із 01.04.2015 р. – 42 % річних.

Згідно із позовною заявою та наданими розрахунками заборгованості періодом, за який нараховано проценти, є період із 07.05.2014 по 11.09.2017 р. (3 роки і 4 місяці)

Із вищенаведеного слідує, що позивач намагається переконати суд в тому, що на 3 824грн. 81 коп. – тіла кредиту за 3 роки і 4 міс. можна нарахувати понад 16 тис. % !!!

Між тим, простий і об’єктивний математичний розрахунок засвідчує, що на 3824 грн. 81 коп основної заборгованості (тіла кредиту) за рік сума процентів НАВІТЬ ПРИ МАКСИМАЛЬНІЙ ПРОЦЕНТІВ СТАВЦІ становить ЛИШЕ 1606 грн. 42 коп. (3824,81×0,42=1606,42).

При цьому, як видно із розрахунку заборгованості це «кінцева/підсумкова сума» заборгованості, проте близько двох років підряд відсотки нараховувалися на ЩЕ МЕНШУ суму та на меншу відсоткову ставку, а тому сума відсотків за цей період за рік становить ще меншу суму.

 В будь-якому разі максимальна сума процентів за заявлений до стягнення період 3 роки і 4 місяці, за які банк нарахував проценти, не перевищує (ОБ’ЄКТИВНО НЕ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ) 5354 (п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 74 коп. (1606,42грн.річна сума нарахованих відсотків при 42 % ставці × 3 роки =  4819,26 грн.;  за 4 місяці=1606,42÷12×4=535,48 грн.; тому, за 3 роки і 4 місяці= 4819,26 грн.+ 535,48грн.= 5354,74).

Отже, ЗАЯВЛЕНА СУМА ПРОЦЕНТІВ (ПОНАД 16 ТИС.ГРН.) НАРАХОВАНА ПОЗИВАЧЕМ НА 3,8 тис.грн. ЗА ТРИ РОКИ, З ОГЛЯДУ НА ВИЩЕНАВЕДЕНЕ ТА НОРМИ Ч.1 СТ.1054 ЦК УКРАЇНИ Є НЕОБГРУНТОВАНОЮ І НЕДОВЕДЕНОЮ, НЕМОЖЛИВО НА БЛИЗЬКО 4 ТИСЯЧІ ГРИ. НАРАХУВАТИ ПОНАД 16 ТИС. ВІДСОТКІВ ПРИ СПОЧАТКУ 27,6%, А ПІЗНІШЕ 42 %  ВІДСОТКОВІЙ СТАВЦІ ЗА ТРИ РОКИ, ОСКІЛЬКИ ЗА РІК ПРИ МАКСИМАЛЬНІЙ СТАВЦІ СУМА ПРОЦЕНТІВ СКЛАДАЄ ЛИШЕ 1606 грн. з копійками.

Тому, це АБСОЛЮТНО НЕОБГРУНТОВАНІ СУМИ ПРОЦЕНТІВ, а тому такий позов не може бути задоволений, ці конкретні позовні вимоги недоведені і безпідставні.

НА 824 грн. 81 коп.. СУМИ КРЕДИТУ НАВІТЬ ПРИ 50 % РІЧНИХ БУЛО Б ЗА РІК 1/2 ЦІЄЇ СУМИ, тобто 1912грн. 41 коп. (3824,81÷2=1912,41 , або 3824,81×0,50=1912,41)

А тут згідно позовної заяви і розрахунку заборгованості значно менша відсоткова ставка, і то потрібно нарахувувати ці САМЕ РІЧНІ відсотки НА СУМИ, ЯКІ БУЛИ ЗНАЧНО МЕНШИМИ А НІЖ «КІНЦЕВА/ПІДСУМКОВА» СУМА, що лише у підсумку стала дорівнювати 824 грн. 81 коп.

 

2.  Також, потрібно зазначити, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, ПАТ КБ «Приват Банк» дійсно має право проводити зміни тарифів. При цьому ПАТ КБ «Приват Банк», зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта.

Так, Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України, індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс, індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів, значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Однак, ні кредитним договором, ні вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки.

За таких обставин, визначена сторонами при укладенні договору процентна ставка 30,00% річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст. 1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Крім того, на виконання припису ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованого збільшення розміру процентної ставки із 27,60 на 32,40 % та в послідуючому на 42 % суду не надано, зокрема не надано позивачем повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки. 

Отже, навіть немає підстав нараховувати проценти по ставці 32,40 % та 42 % річних, натомість могли б бути нараховані проценти по ставці 27,60 %, адже наступна одностороння зміна такої ставки без повідомолення мене письмово про це, є нікчемною.

Тому, взагалі, на ці 3824 грн. 81 коп. сума річних процентів становить 1055 грн. 65 коп. (3824,81 грн. * 0,2760 =1055,65).

Відтак, з цих підстав, взагалі обгрунтована сума відсотків за 3 роки і 4 місяці становить 3518 грн. 83 коп. (1055 грн. 65 коп. × 3 роки + (1055,65÷12×4)= 3518,83)

Таким чином, заявлена до стягнення сума відсотків у розмірі понад 16 тис.грн. виходчи з усіх розрахунків є явно (В РАЗИ !!!) завищеною.

З цих усіх підстав позвоні вимоги в частині стягнення 16 049 грн. 21 коп. нарахованих відсотків за користування кредитом є необгрунтованми, недоведеними і такими, що не можуть бути задоволені судом, а тому в цій частині позову слід відмовити із вищенаведених підстав (стягнувши лише не більше 3518 грн. 83 коп.).

При цьому, з метою вірного і точного розрахунку відсотків за користування кредитом, слід витребувати від позивача обгрунтований розрахунок за заявлений період із зазначенням:

  1. Тіла кредиту, на яке нараховуються проценти;
  2. Відсоткову ставку;
  3. Період нарахування;
  4. Нарахована сума відсотків;
  5. 5.      Загальна сума нарахованих відсотків, -

Оскільки обов’язок доказування в цій частині лежить на позивачу, належного розрахованих відсотків із наданих позивачем розрахунків не вбачається і об’єктивно самостійно здійснити детальний та точний розрахунок («до копійки») немає можливості, хоча ці обставини входять у предмет доказування у справі.

 

2.  Також, позивач поряд із стягненням пені (більша частина з якої, як показано нижче, перебуває за межами строку спеціальної позовної давності), заявив вимоги про стягнення двох штрафів у загальному розмірі 2011 грн.79 коп. 

Між тим, Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 р. по справі № 6-2003цс15 висловив наступну обов’язкову для застосування правову позицію:

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічні висновки містяться і у постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 р. по справі № 3-37гс13.

Позивач у позовній заяві обгрунтував заявлені ним до стягнення суми штрафів положеннями Умов і правил надання банківських послуг в яких зазначено (в цьому пункту правил, які разом із позовною заявою надані позивачем, на які позивач посилається значиться наступне):

«При нарушении Клиентом сроков платежей по любому из денежных обязательств, предусмотреных настоящим Договором, более чем на 30 дней Клиент обязан уплатить Банку штраф в размере 500 грн. ... + 5 % от суммы задолжености ...»

 

Отже, як бачимо, позивач нарахував та заявив до стягнення як пеню за кожен день прострочення грошового зобов’язання, так і ще додатково штраф за одне й те ж саме прострочення, однак лише з огляду на його тривалість (кількість днів).

Як показано вище, з огляду на положення ЦК України за яким штраф і пеня це різновиди однієї і тієї ж самої неустойки, норми ст.61 Конституції України та правові позиції Верховного Суду України у справах № 3-37гс13,  № 6-2003цс15, правових підстав для стягнення цього штрафу немає, оскільки це буде подвійна відповідальність за одне й те ж саме порушення, що заборонено законом.

Більше того, як чітко видно із змісту пунктів Умовами та правилими надання банківських послуг, на які позивач послався при застосуванні штрафів, цими пунктами передбачено застосування заявлених до стягнення штрафів З ОГЛЯДУ НА ТРИВАЛІСТЬ СТРОКУ НЕВИКОНАННЯ КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.

Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до усталеної судової практики правових підстав для стягнення заявлених штрафі немає.

В цій частині позову слід відмовити повністю.

 

3. Щодо пені:

Також, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Я заявляю (роблю заяву) про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з мене пені.

Позивач підписав позовну заяву 23.09.2017 р., позовна заява надійшла до суду та зареєстрована 06.10.2017 р.

Отже, позивач щонайраніше звернувся до суду із позовом 23.09.2017 р. (потрібно звірити із датою здачі позовної заяви на пошту представником позивача, яка наявна на відбитку календарного штемпеля на поштвому конверті, яка, вочевидь, після підписання 23 числа була здана наприкінці вересня-початку жовтня).

Відтак, підлягає до стягнення пеня за період із 23.09.2017 по 23.09.2017 р.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що у цей 12-ти місячний період позивачем було нараховано ЛИШЕ 900 грн. пені.

Отже, підлягає до стягнення 900 грн., а у задоволенні позовних вимог про стягнення 9461,76грн. пені, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА МЕЖАМИ 1-річного строку позовної давності, слід відмовити (10 361 грн. 76 коп. – 900 = 9461 грн.76 коп.)

Таким чином, максимальна сума до стягнення за цим позовом становить:

- 3 824 грн. 81 коп. – тіло кредиту;

- 3518,83- нараховані відсотки;

- 900 грн. – пеня,

Всього до стягнення: 8243 (вісім тисяч двісті сорок три) грн. 64 коп. (3824,81+3518,83+900=8243,64).

Між тим, як показано вище, слід витребувати від позивача наведений вище розрахунок, оскільки сума відсотків об’єктивно повинна бути і ще дещо меншою.

Також, слід витребувати докази надсилання письмового повідомлення про зміну процентної ставки і докази одержання адресатом цих письмових повідомлень (якщо такі були мені надіслані банком).

На виконання вимог п.4 ч.3 ст.178 ЦПК України зазначаю, що я не визнаю зазначених позивачем у позовній заяві обставин. Правова оцінка обставин, зазначених позивачем, наведена мною вище.

На виконання вимог п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України зазначаю, я на даний час не поніс витрат із розглядом цієї справи, і лише у разі задоволення позову позивача, то в такому разі я очікую понесення судовит витрат у виді сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, -

Прошу:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк  «Приватбанк» до мене про стягнення заборгованості відмовити повністю.

 

Додаток:  

  1.      Клопотання про витребування доказів на 1 арк.

   2.    Фіскальний чек і опис вкладення в цінний лист про надсилання для ПАТ КБ «Приватбанк» копії відзиву на позову заяву і доданих до нього документів та інших доказів, на 2 арк.

 

Прізвище та ініціали                 _____________________          "__" _________ 2018 р.

                                                              /підпис/

 

 

Адвокат

Костюкович Сергій Іванович

тел.(097) 142-13-06

 




Обновлен 08 янв 2019. Создан 09 мар 2018



 
Free counters!