Aдвoкaт Рівне послуги адвоката м.Рівне

 

Цивільний позов у кримінальному провадженні

Характеризуються вимоги до цивільного позову у кримінальному провадженні, досліджено питання необхідності сплати судового збору за подання цивільного позову у кримінальному провадженні в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди



Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України).

Згідно ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.

Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (ч.2 ст.61 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.61 КПК України цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

КПК України містить статтю 347, яка пойменована як «Початок судового розгляду».

Відповідно до ч.1 ття 347 КПК України після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст.347 КПК України судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

Якщо в кримінальному провадженні пред’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі (ч.3 ст.347 КПК України).

Отже, за нормою ч.2 ст.347 КПК України початок судового розгляду пов’язується виключно з однією обставиною - оголошенням прокурором короткого викладу обвинувального акту. 

Тому, навітьта обставина, що у кримінальному провадженні судом вже проведене підготовче судове засідання не є процесуальною перепоною для прийняття цивільного позову, якщо такий було подано особою до початку судового розгляду (до оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта).

Згідно ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги передбачені статтею 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, за нормами ст.119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

При цьому, ст. 120 ЦПК України встановлено обов’язок подання копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме: позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Потрібно окремо зупинитися на вимогах ст.119 ЦПК України щодо необхідності сплати судового збору і подання суду документу, що підтверджує таку сплату.

Так, частиною 5 статті 28 КПК України 1960 року, який діяв до вступу в силу нині діючого КПК України, було встановлено, що цивільний позивач   і   цивільний   відповідач  при  розгляді цивільного  позову  в   кримінальній   справі   або   позову   про відшкодування  матеріальних  збитків,  завданих особою,  щодо якої справу закрито з підстав,  зазначених у  статтях  7  і  7-1  цього Кодексу, звільняються від сплати державного мита.

Чинний КПК України такої норми на даний час не містить.

Натомість, згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, за цією нормою позивачі звільнені від сплати судового збору виключно за подання позовної заяви про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок злочину.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, закон визначає моральну шкоду саме як немайнову.

Це узгоджується зі змістом постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4, яка, між тим, і пойменована «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а за текстом цієї постанови моральна шкода ототожнюється із немайновою, та фактично визначається як втрати немайнового характеру,  що  настали  у  зв'язку  з «...».

Із урахуванням наведеного можна дійти висновку, що в силу вимог ч.4 ст.128 КПК України, ч.5 ст.119 ЦПК України при поданні цивільного позову у кримінальному провадженні позивач (потерпілий, цивільний позивач) звільнений від сплати судового збору лише за позов в частині відшкодування матеріальних збитків (майнової шкоди), завданої заподінням злочину, і не звільнений від сплати судового збору та виконання вимог ч.5 ст.119 ЦПК України при подання позовної заяви (цивільного позову) в частині вимог про відшкодування моральної (тобто немайнової) шкоди, яка, між тим, хоча й настала у зв’язку із вчиненням злочину.

В той же час, наведений вище висновок буде неповним, без урахування норми п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.

Як видно вже з цієї норми, тут не уточнюється відшкодування якої саме шкоди вимагається, а отже, виправданим вважаю говорити, що цією нормою охоплюється поняття як майнової так у немайнової (моральної шкоди), оскільки поння "шкода" охоплює усі її види, в тому числі і немайнову (моральну).

Однак, вважаю, що за цією нормою потерпілий, цивільний позивач при подання цивільного позову в кримінальному провадженні (що стосується відшкодування моральної шкоди) звільнені від сплати судового збору виключно за вимоги про відшкодування такої моральної шкоди, яка була завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи, а це виключно моральна шкода, яка спричинена за обставин, передбачених п.1 ч.2 ст.23 ЦК України, а також смертю фізичної особи.

Підсумовуючи все вищевикладене, вважаю, що при поданні цивільного позову у кримінальному провадженні в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, яка не спричинена смертю особи, чи обставинами, передбаченими п.1 ч.2 ст.23 ЦК України, та у разі якщо така особа не звільнена від сплати судобого збору з інших підстав, передбачених законом (наприклад, не є інвалідом I чи II груп, тощо), то, на мою думку, такий потерпілий, цивільний позивач в силу норми ч.4 ст.128 КПК України зобов’язаний виконати вимоги ч.5 ст.119 ЦПК України, а саме сплатити судовий збір і додати до такого цивільного позову оригінал документу про сплату судового збору за позовну заяву в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.



Обновлен 04 июн 2017. Создан 26 мар 2017



 
Free counters!