Aдвoкaт Рівне послуги адвоката м.Рівне

 

Як не платити банку повний розмір заборгованості за кредитним договором: питання зменшення судом розміру збитків та неустойки




Законом передбачено дві правові підстави для можливості зменшення судом розміру збитків та неустойки.

 

Так, згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, якщо позичальник дійсно заборгував банку певну суму коштів за кредитним договором немаючи можливість виконувати свої зобов’язання, і банк поряд із тілом кредиту та процентів нарахував значний розмір пені, який значно перевищує розмір тіла кредиту із процентами, то на підставі вищезазначеної норми відповідачу є можливість ставити перед судом питання про зменшення на цій підставі розміру збитків та неустойки.

Для наочного пояснення наведеного приведу конкретний приклад із справи, в якій адвокатом подавалась правова допомога:

Так, згідно змісту позовних вимог позивача (банку) він просить суд стягнути із відповідача (позичальника), зокрема:

5850,00 грн – сума простроченого основного боргу (тіла кредиту);

8990,75 грн. – прострочені проценти;

27273,25 грн. – пеня за несвоєчасне погашення платежів.

При перерахунку процентів з’ясовано, що обгрунтованою сумою процентві є 3510 грн, оскільки розрахунок банку невідповідає положенням договору.

Тому, сума збитків позивача становить 9360,00 грн (5850,00 грн + 3510,00 грн=9360,00 грн.).

Отже, розмір неустойки 27273,25 грн значно перевищує розмір збитків позивача, а саме близько в три рази (27273,25 ÷ 9360,00 ≈ 2,91).

Та навіть якщо врахувати нараховані позивачем проценти, то розмір неустойки всеодно значно перевищує розмір збитків  - близько в два рази (8990,75 + 5850,00 = 14840,75 грн заг.збитк., 27273,25 ÷ 14840,75 ≈ 2)

Тому виходить, що є усі підстави для зменшення розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

З огляду на судову практику та доводи науково-практичних статтей науковців, зокрема, науковця, який є суддею суду касаційної інстанції (ВССУ) у статті (Ткачук О.С., Ткачук А.О. КРЕДИТНІ СПОРИ: ДЕЯКІ СПІРНІ ПИТАННЯ СТЯГНЕННЯ НЕУСТОЙКИ. – Часопис цивільного і кримінального судочинства № 5(14), вважаю, що на підставі ч.3 ст.551 ЦК є можливим зменшення розміру неустойки до 50 % суми основної заборгованості.

У зазначеній справі виходить, що є підстави зменшити із понад 27 тис.грн., які просить банк стягнути, до 2925,00 грн. (5850,00 грн. сума основ.борг ÷ 2 = 2925,00 грн, тобто 50 % основн.боргу).

Тож можливим є вирішення питання про стягнення суми основного боргу, процентів та пенсі в розмірі лише 2925,00 грн.

Зазначаючи про підставі ч.3 ст.551 ЦК потрібно потрібно також відзначити, що Верховний Суд України при розгляді справи № 6-100 цс 14 у постанові від 03 вересня 2014 року констатував: частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень    статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за  умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Установивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов’язання (разом із нарахованою індексацією та трьома процентами річних), суд,  на відміну від судових рішень, наданих для порівняння, не застосував до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України, яка підлягала застосуванню.

Тому, є підстави і позитивна судова практика для зменшення розміру неустойки у подібних справах.

Є й інша правова підстава для зменшення розміру збитків і неустойки.

Так, згідно ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Знову поясню наведене на основі конкретної справи.

Із матеріалів цієї справи було видно що, кредит був одержаний відповідачем наприкінці 2010 року і був наданий йому строком на 18 місяців, мав повертатись у вигляді 18-ти щомісячних платежів, однак відповідач не повернув позивачу жодного із вісімнадцяти щомісячних платежів.

Позивач знаючи про несплату кредиту позивачем ще із першого платежу в 2011 році всеодно нараховував пеню три роки підряд і лише після цього наприкінці строку позовної давності звернувся із позовом.

Отже, виходить, що позивач сприяв збільшенню розміру неустойки і не вжив заходів щодо їх зменшення, хоча пунктом 3.4.3. кредитного договору і було встановлено, що якщо позивач порушив терміни сплати поточних місячних внесків більш ніж за 30 календарних днів відповідач зобов’язаний на вимогу позивача достроково виконати зобов’язання.

Також, згідно п. 3.4.1. кредитного договору банк уповноважений на проведення перевірки фінансового і матеріального стану позивача, а відповідно до п. 3.4.3. у разі погіршення фінансового стану відповідача позивач також був уповноважений поставити питання про дострокове повернення кредиту. Оскільки позивач не перевіряв фінансовий стан відповідача, не звертався із стягненням кредиту ще після неповернення перших частин, а тому сприяв збільшенню розміру збитків.

Отже, знаючи про несплату відповідачем кредиту ще із першого платежу в 2011 році і не ставлячи питання протягом трьох років про стягнення кредиту, а здійснюючи увесь цей час нарахування процентів, позивач сприяв збільшенню розміру збитків.

Відтак, на підставі ч.2 ст.616 ЦК України також є підстави для зменшення розміру неустойки.

Згідно п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є  справедливість, добросовісність та розумність.

Стягнення понад 42 тис.грн. при кредиті менше 6-ти тисяч, вочевидь, поміж усього іншого, також не відповідачає вимогам добросовісності та розумності, що додатково вказує на потребу зменшення розміру нарахованої пені до розміру 50 % суми основного боргу.

За таких умов в аналогічних спорах із банками, якщо немає підстав для зайняття більш вигіднішої для клієнта позиції спрямованої на відмову у задоволенні позову банку в повному обсязі,  слід обговорювати питання про зменшення судом розміру збитків та неустойки, про що ставити перед судом відповідне питання у відповідній формі.

 

Адвокат Сергій Костюкович

Рівне  тел. (097) 142-13-06 , (066) 938-95-47



Обновлен 04 июн 2017. Создан 22 сен 2015



 
Free counters!